У Каразінському університеті за ініціативою Центру болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова, Центра краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька, Українсько-Польського академічного центру науки і культури, історичного факультету та Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених відбулося відкриття ⅩⅤ Кирило-Мефодіївських читань «Центрально-Східна Європа в умовах глобалізації та регіональної інтеграції».

Поважні гості заходу — уповноважений міністр посольства республіки Болгарія в Україні Веселін Іванов та директор Інституту етнології Болгарської академії наук, доцент Петко Христов. Також участь у конференції взяли ректор, академік Віль Бакіров, декан історичного факультету, професор С. І. Посохов, директор Центру болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова, доцент С. Ю. Страшнюк, директор Українсько-Польського академічного центру науки і культури, доцент Т. В. Біткова, директор Центру краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька, професор С. М. Куделко, а також експерти з політології та історії Європи.

Відкрив конференцію ректор, академік Віль Бакіров: «Стратегічний курс України на європейську інтеграцію було розпочато у 2004 році і однозначно підтверджено Революцією гідності, тож для України величезне значення має досвід інтеграції європейських країн колишнього соціалістичного табору у Європейський Союз та збереження їх національної ідентичності, чому і присвячуються ⅩⅤ Кирило-Мефодіївські читання».

Веселін Іванов зачитав вітальну адресу (PDF, 1 Mb) Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Болгарія в Україні Красиміра Мінчева до ректора Віля Бакірова з приводу проведення ⅩⅤ Кирило-Мефодіївських читань.

Під час заходу обговорювалися актуальні для України напрямки інтеграції до Євросоюзу. У доповідях було акцентовано увагу на досвіді процесу євроінтеграції постсоціалістичних країн. Також висвітлено особливості української національної ідентичності у контексті євроінтеграційних процесів. У ході дискусії було виявлено недоліки та переваги у відносинах України з Європейським Союзом, а також охарактеризовано оптимальні стратегії їх розвитку.