Хоткевич Володимир Гнатович >> ХНУ імені В. Н. Каразіна

Ректори університету

Хоткевич Володимир Гнатович

*11.04.1913 – †9.07.1982

Фізик, в Харківському університеті: 1950–1982


Ректор: 1966–1975



Народився в Києві в родині відомого українського письменника Гната Мартиновича Хоткевича. Після закінчення семирічної школи та індустріально-технічної профшколи в 1930 році вступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту (який закінчив у 1935 році і отримав спеціальність інженера-дослідника в галузі фізики). З 1932 року по 1950 рік працював в Українському фізико-технічному інституті: препаратор, лаборант, інженер. З 1938 року — старший науковий співробітник.

Наукову роботу розпочав під керівництвом професора Л. В. Шубнікова і проф. Б. Г. Лазарева.

Перша наукова публікація, присвячена теплоємності надпровідних сплавів, з’явилася в 1936 році. З 1941 по 1944 рік — в евакуації у м. Алма-Ата (Казахстан). У 1943 році захистив кандидатську дисертацію в Казахському університеті. У 1944 році повернувся до Харкова, взяв активну участь у відновленні кріогенної лабораторії українського фізико-технічного інституту. Нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945рр.» і Грамотою Верховної Ради Казахської РСР.

У 1951–1954 роках — доцент, а в 1954-1958 роках — професор фізико-математичного факультету ХДУ. В 1958–1963 роках — завідувач кафедрою, а в 1959–1963 роках — декан фізико-математичного факультету ХДУ.

У 1954 р. захистив докторську дисертацію, а в 1956 році був затверджений у званні професора. У 1963–1966 році — проректор ХДУ з наукової роботи.

З 1966 по 1975 рік — ректор Харківського державного університету. З 1975 року — завідувач кафедрою експериментальної фізики, а з 1979 року завідувач кафедрою фізики низьких температур ХДУ.

У 1967 році обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Опублікував понад 200 робіт з фізики металів, проблем вищої школи. Під його науковим керівництвом захищено 15 кандидатських дисертацій. В. І. Хоткевич удостоєний урядових нагород: ордени Леніна (1967), ордена Трудового Червоного Прапора (1971), ордени «Знак Пошани» (1961), медалей. У 1969 році обраний почесним доктором Познанського університету імені Адама Міцкевича (Польща). Брав активну участь у суспільному житті.