Нефоросний Олексій Іванович >> ХНУ імені В. Н. Каразіна

Ректори університету

Нефоросний Олексій Іванович

*25.01.1897 – †6. 12. 1937

Юрист, в Харківському університеті: 1934–1937


Ректор: 1934–1937



Народився в с. Бакумовка Миргородського повіту Полтавської губернії в сім’ї селян-наймитів. Трудове життя почав з 13 років (був наймитом, працював у ковальській майстерні в с. Сорочинці).

З 1915 року — член РСДРП(б). За революційну діяльність неодноразово піддавався арештам (1913, 1916, 1918, 1919 роки). З 1915 по 1918 роках — коваль на заводах Катеринослава (нині Дніпропетровськ).

В роки громадянської війни служив у Червоній Армії, брав участь у підпільному та партизанському русі на Полтавщині. Після закінчення громадянської війни — голова Миргородського повітового виконкому, голова повітового комітету в Проскурові (тепер м. Хмельницький).

У 1923–1928 роках навчався на юридичному факультеті Харківського інституту народного господарства. Надалі — на відповідальних посадах у Житомирі (голова окрвиконкому), Запоріжжя (голова міськради), у Вінниці (зав. облземуправлінням).

У 1933 році повернувся до Харкова, очолив відділ Харківського міськкому партії, працював у Наркоматі освіти України під керівництвом Н. А. Скріпніка.

В 1934–1937 роках — ректор Харківського університету. У різні роки входив до складу ВУЦВК, був делегатом ХII з’їзду КП(б)У, членом губкомів і обкомів партії в Полтаві, Вінниці, Дніпропетровську, а також Харківської міськради трьох скликань, входив до складу Харківського міськкому партії.

Він відіграв велику роль у становленні університету, зміцненні його матеріальної бази, формуванні науково-педагогічного колективу.

У січні 1937 року виключений з партії і звільнений від обов’язків ректора. Був необґрунтовано репресованих за звинуваченням в участі у контрреволюційній націоналістичній організації. У 1957-1958 роках посмертно реабілітований.