АЛЕКСЄЄНКО МИХАЙЛО МАРТИНОВИЧ

5 (17).10. 1848 - 18.02 1917

Юрист, у Харківському університеті: 1869 - 1899.

Ректор: 1890 - 1899.

Народився в м. Катеринославі (нині Дніпропетровськ) в купецькій сім'ї. У 1864 р. закінчив гімназію із золотою медаллю. Поступив на юридичний факультет Харківського університету. Після закінчення його в 1868 р. отримав ступінь кандидата прав і був залишений для приготування до професорського звання по кафедрі фінансового права. Тоді ж почав читання лекцій як приват-доцента. У 1872 р. захистив магістерську дисертацію «Государственный кредит. Очерк нарастания государственного долга в Англии и во Франции», після чого в наступному році був переведений на посаду штатного доцента. У 1874 р. відряджений за кордон (Німеччина, Австрія, Франція), де продовжив вивчення фінансів і кредиту, а також методики викладання в університетах. У 1879 р. була видана його книга «Действующее законодательство о прямых налогах», яка була захищена ним як докторська дисертація. У цьому ж році Алексєєнко був обраний екстраординарним професором по кафедрі фінансового права, в 1880 р. - ординарним, а в 1895 р. - заслуженим професором. Читав лекції з російського фінансового права, російського державного права та державного права європейських країн (по кафедрі державного права), вів практичні заняття. Автор ряду праць з питань фінансів і кредиту. З 1876 р. - секретар юридичного факультету, з травня 1886 по лютий 1891 рр. - декан юридичного факультету, у 1890 - 1899 рр.. - ректор Харківського університету. У 1899 - 1901 рр.. - попечитель Казанського навчального округу, потім - Харківського (1901 – 1905 рр.). З 1907 р. - член ІII Державної Думи (октябрист), голова думської бюджетної комісії. Член IV Державної Думи. У 1900 р. в Харківському університеті була заснована премія імені заслуженого професора М. М. Алексєєнко. Нагороджений орденами св. Анни ІІ ст.; Св. Станіслава І та ІІ ст.; Св. Володимира ІІІ ст.