Історична довідка

Харківський національний університет — один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В. Н. Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.

Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського національного відродження ХІХ–ХХ століть, дав потужний імпульс перетворенню Харкова на крупний науковий і культурний центр, освітянську столицю України, по праву займає вищі шаблі всеукраїнських рейтингів серед класичних університетів і добре відомий далеко за межами України.

Історія Харківського національного університету є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З ним пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як П. П. Гулак-Артемовський, О. М. Ляпунов, М. І. Костомаров, М. П. Барабашов, М. М. Бекетов, Д. І. Багалій, А. М. Краснов, М. В. Остроградський, В. А. Стеклов, О. О. Потебня, О. В. Погорєлов та багато-багато інших.

Харківський університет — єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії — біолог Ілля Мечников, економіст Семен Кузнець, фізик Лев Ландау.

Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І. В. Гете і О. Гумбольдта, Івана Франка і Лева Толстого, П. П. Семенова-Тян-Шанського та інших.

Серед почесних докторів університету — перший президент України Михайло Грушевський.

З університетом пов’язане видання перших вітчизняних газет і часописів, створення перших наукових товариств.

За роки існування університет закінчили понад 130 тисяч осіб. Імена вихованців університету увічнені в географічних назвах, назвах космічних об’єктів, рослин і мінералів, законів і формул. Близько 60 випускників університету стали дійсними членами і член-кореспондентами Національної Академії наук України.

Становлення Харкова як крупного промислового, наукового, культурного центру відбулося завдяки діяльності університету. Багато вулиць міста названо на честь професорів, науковців, вихованців університету.

Університет стояв у витоків усієї вищої освіти Харківщини. Від нього походять Національна юридична академія, Національна фармацевтична академія, Харківський медичний університет, Харківський педагогічний університет, Харківська зооветеринарна академія, Харківська академія культури, Харківський економічний університет та інші вищі навчальні заклади.

Сьогодні університет має 20 факультетів: біологічний, фізико-технічний, радіофізичний, фізичний, комп’ютерних наук, філософський, механіко-математичний, міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу, геолого-географічний, екологічний, економічний, іноземних мов, історичний, філологічний, медичний, хімічний, соціологічний, психології, юридичний, фізико-енергетичний. Останній був створений разом із Інститутом проблем машинобудування НАН України.

На факультетах, у Центрі міжнародної освіти, у Центрі довузівської підготовки навчається майже 15 тисяч студентів та слухачів, 400 аспірантів, працює до 1 500 викладачів і наукових співробітників, серед яких понад 300 докторів наук, професорів та майже 1 000 кандидатів наук, доцентів.

Підготовка фахівців у Харківському національному університеті здійснюється за 115 спеціальностями та спеціалізаціями, охоплює весь спектр сучасної класичної університетської освіти.

Щорічно студентами університету стають абітурієнти, серед яких близько 30 % — медалісти та 10 % — призери третього і четвертого етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад.

Університет є одним із найбільших наукових центрів України. У ньому представлені практично всі напрямки сучасної фундаментальної науки. До складу університету входять НДІ хімії, НДІ біології, НДІ астрономії, Фізико-інженерний інститут, Інститут високих технологій.

В університеті працює 20 академіків і членів-кореспондентів НАН та галузевих академій України і 50 лауреатів Державної премії. Активно діє понад 20 всесвітньо відомих наукових шкіл, працює 11 спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій та 5 із захисту кандидатських дисертацій. Щорічно вченими університету публікується близько 60–65 монографій, збірників наукових праць, понад 2 тисяч статей та тез доповідей, проводиться 20–25 міжнародних конференцій.

Університет є головною науковою організацією кількох міжнародних космічних програм. Науковці університету співпрацюють за міжнародними програмами з ученими США, Канади, Росії, Німеччини, Туреччини, Китаю, Японії, Швейцарії, Болгарії, Англії та інших країн світу.

В університеті з 1808 року функціонує Астрономічна обсерваторія, яка є однією з провідних астрономічних установ України, де проводяться фундаментальні і прикладні дослідження з фізики Сонця, планет, астероїдів, комет і супутників.

Ботанічний сад університету було засновано в 1804 році. Це найстаріший в Україні Ботанічний сад, який є державним заповідником і в якому зібрана унікальна колекція рослин, представників різних ботаніко-географічних зон усього світу.

Музей Природи університету заснований в 1807 році і є одним із найстаріших вузівських музеїв світу. Щороку музей відвідує понад 22 тисячі екскурсантів. У 23 залах музею (площею 2 тис. кв. м) розміщено близько 250 тис. експонатів за такими розділами: походження людини, дарвінізм, зоологія, геологія. При університеті діє Музей археології та етнографії Слобідської України, колекція якого налічує близько 150 тисяч одиниць зберігання.

Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету заснована 30 січня 1805 року. За рішенням Міністерства культури України (1987 р.) вона визнана установою, що має особливе громадське значення. Загальний фонд бібліотеки нараховує 3,5 млн. примірників, серед них — 50 000 унікальних видань (17 інкунабул, понад 1000 рукописів, 300 палеотипів; прижиттєві видання класиків світової літератури, науки та культури).

Указом Президента України у жовтні 1999 року Харківському університетові надано статус «національного» і присвоєно ім’я його засновника — В. Н. Каразіна.

Із 2003 року згідно з Указом Президента України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна має найвищий статус самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу.

У лютому 2010 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України Харківському національному університету імені В. Н. Каразіна надано статус дослідницького університету.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна здійснює широку програму міжнародного співробітництва, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських та світових університетів. Він здійснює угоди про співробітництво з 61 організаціями-партнерами у 25 країнах світу.

Разом з іншими провідними університетами Європи підписав у 1988 році Велику Хартію університетів, яка започаткувала Болонський процес.

Університет є співзасновником Євразійської Асоціації університетів, входить до Всесвітньої та Європейської Асоціацій університетів, Асоціації Європейської мережі ядерної освіти.

У листопаді 2004 року Харківський університет відзначив 200-річчя від дня підписання Стверджувальної грамоти про його заснування, а в січні 2005 року — 200-річчя від дня його відкриття.

Ректор — доктор соціологічних наук, професор, академік НАН України та член-кореспондент НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України Віль Савбанович Бакіров

Перший проректор — кандидат економічних наук, професор Володимир Вікторович Александров