Педагогіки



Історична довідка

Кафедру педагогіки як самостійний структурний підрозділ у Харківському університеті було засновано в 1850 році, про що свідчать архівні матеріали, які зберігаються в Санкт-Петербурзькому apхіві. У документах наголошується, що на кафедру покладаються відповідальні завдання: поглиблювати гуманітарну спрямованість університетської освіти, надавати найширші можливості випускникам для працевлаштування. Педагогіка як навчальний предмет читається з 1900 року з невеликими перервами, які виникали через відсутність відповідних кадрів. Протягом усього періоду на кафедрі працювали талановиті педагоги, починаючи з професора М. О.Лавровського, який, був першим завідувачем кафедри. В різні роки завідувачами кафедри були: відомий психолог Л. І. Янченко, педагоги М. C. Бaraтoв i П. А. Ермоленко. У I988 році кафедру очолила професор Л. С. Нечепоренко, лауреат міжнародної премії з педагогіки, доктор педагогічних наук. Вченими кафедри досліджувались історико-педагогічні, психолого-педагогічні, соціально-культурологітчні та соціально-педагогічні теми.

Галузь дослідження

Найбільш цінним є надбанням кафедри в обранні комплексної теми наукового дослідження культурологічного спрямування. Культура мови й мовлення, моральна й естетична культура в контексті гармонійного розвитку особистості та підготовки її до злагоди з собою та довкіллям. Ученими кафедри досліджуються історико-педагогічні, психолого-педагогічні, соціально-культурологічні та соціально-педагогічні проблеми виховання та навчання.



До науково-педагогічного складу кафедри входить 3 професори, 7 доцентів, які ведуть розробки з удосконалення університетської загально педагогічної підготовки викладачів, вивчають шляхи формування моральних якостей студентської молоді та проблеми реформування освіти в Україні.

Розробка теми культури виховання дала підстави для народження нових напрямків досліджень в педагогічній науці, зокрема: телеологія педагогіки (педагогіка успіху), онтопедагогіка (педагогіка особистості), інвайронментальна педагогіка (педагогіка злагоди людини з довкіллям). Розробляються питання створення іміджу викладача у перехідний період. Науковці кафедри є постійними учасниками міжнародних i всеукраїнських наукових конференцій, видають фаховий збірник «Наукові записки кафедри педагогіки».

Найбільш відомі досягнення

Розроблено основні теоретичні положення про формування моральної й естетичної культури в контексті гармонійного розвитку особистості та підготовки її до злагоди із собою та довкіллям. За науковий проект «Гармонізація особистості педагогічними шляхами» професор Л. С. Нечепоренко була нагороджена міжнародною премією. Вивчені основні шляхи формування культури мови й мовлення.

Значним внеском кафедри в сучасний розвиток науково-педагогічної думки є навчальні посібники «Общие основы педагогіки» (автори Л.С. Непоренко, К.Д. Гурова), «Класична педагогіка» (автори Л.С. Нечепоренко, Я.В. Подоляк, В.Г. Пасинок), «Педагогічний тренінг» (автори Т.Г. Веретенкко, І.С. Манойло), «Історія педагогіки в віршах в 2 частинах», «Прометей» (автор О.А. Кобенко); монографії: «Вдосконалення загальнопедагогічної підготовки учителя в університеті» (автор Л.С. Нечепоренко), «Теорія та методика мовної підготовки вчителя в університеті» (автор В.Г. Пасинок), «Формування моральних механізмів поведінки студентської молоді» (автор А.В. Донцов), «Приватна вища освіта: шляхи України у світовому вимірі» (автор О.Л.Сидоренко), «Онтопедагогіка та інвайроментальна педагогіка» (автор Л.С. Нeчeпoренко), «Створення позитивного іміджу сучасного педагога» (автор I.О. Ковальова) тощо.