Української мови

Власний сайт: http://www-philology.univer.kharkov.ua/katedras/katedra_uk_m.html

На кафедрі працюють професори Боярова Людмила Георгіївна, Коломієць Лідія Іванівна, Муромцев Ігор Вікторович, Савченко Любов Григорівна; доценти Геращенко Ольга Миколаївна, Губарева Галина Анатоліївна, Калашник Юлія Іванівна, Кохан Юрій Іванович, Кудряшова Марина Володимирівна, Максименко Василь Федорович, Нелюба Анатолій Миколайович, Пономаренко Валентина Дмитрівна, Сагаровський Анатолій Ананійович, Тесленко Оксана Валеріївна, Трифонов Роман Анатолійович, Філон Микола Іванович, Хомік Олена Євгеніївна; старші викладачі Гур’єва Людмила Григорівна, Дудка Олена Олександрівна, Коротич Катерина Володимирівна (кандидат філологічних наук), Ращупкіна Надія Павлівна, Сердега Руслан Леонідович(кандидат філологічних наук), Удовенко Лідія Олексіївна, Уманцева Надія Федорівна, старші лаборанти Банцекіна Наталя Ігорівна, Гурова Оксана Модестівна, Ларіна Тетяна Валентинівна, Гарюнова Юлія Олегівна. Тривалий час викладає за кордоном член кафедри кандидат філологічних наук Тростинська Раїса Іванівна (Хорватія, Загреб).

Історія кафедри як університетського науково-педагогічного підрозділу розпочинається з 1921 року, коли при Інституті народної освіти, в який було реорганізовано Харківський університет, була створена науково-дослідна кафедра мовознавства імені О.О. Потебні. Кафедра мала кілька секцій, у тому числі української мови. Секцією української мови керував вихованець Харківського університету професор Синявський Олексій Наумович (1887–1937). На цій посаді його змінив у 1928 році відомий славіст Німчинов Кость Тихонович (1899–1936), теж вихованець університету, учень О. Н. Синявського. З 1938 року обов’язки керівника на той час уже кафедри української мови виконував декан філологічного факультету доцент Міняйло Лук’ян Дмитрович (1899–1938). 1939 року кафедри російської та української мови були об’єднані в одну кафедру — російського та українського мовознавства. Очолював її з цього часу і до початку війни академік Булаховський Леонід Арсенійович. У перші воєнні роки в Харкові на чолі кафедри був учень Л. А. Булаховського, нині широко знаний у світі філолог Шевельов Юрій Володимирович, а з 1943 по 1946 рік обов’язки керівника університетської кафедри української мови виконував визначний мовознавець Наконечний Микола Федорович. З 1946 до 1975 року кафедру української мови очолював відомий історик мови професор Медведєв Федір Пилипович. Протягом 1975–1986 років завідувачем кафедри української мови був доцент Авксентьєв Леонід Григорович (1990 року йому надано вчене звання професора).

Науково-педагогічна діяльність кафедри української мови ґрунтується на багатих традиціях українознавчих студій в Харківському університеті, започаткованих А. Л. Метлинським (1814–1870), П. П. Гулаком-Артемовським (1790–1869), П. П. Білецьким-Носенком (1774–1856). Особливо плідними виявились наукові ідеї основоположника Харківської лінгвістичної школи О.О. Потебні (1835–1891), на розвиток яких головним чином і спрямовується діяльність науковців кафедри протягом усієї історії її існування. До здобутків кафедри (і ширше – українського мовознавства) тією чи іншою мірою причетні, крім згаданих, такі вчені, як І. К. Білодід, З. М. Веселовська, А. С. Колодяжний, Л. А. Лисиченко, Г. Т. Солонська, В. Д. Ужченко. Кафедра української мови на сьогодні має потужний науковий потенціал і є одним із визнаних фахівцями науково-дослідних колективів відповідної галузі в Україні.

Професорсько-викладацький склад кафедри забезпечує курси сучасної української мови та її історії, діалектології, стилістики, старослов'янської мови, польської мови, а також спецкурси з актуальних проблем сучасного мовознавства. Науковці кафедри ведуть на основі досліджуваної ними проблематики семінари для студентів ІІІ і IV років навчання. Відповідні дисципліни, згідно з навчальними планами, читаються на всіх відділеннях філологічного факультету. Крім того, професори і доценти кафедри залучаються до читання лекцій з курсу сучасної української мови університетським аспірантам різних спеціальностей. До найважливіших наукових досягнень колективу кафедри слід віднести видання тритомного «Словника мови творів Г. Квітки-Основ’яненка» (Харків, 1978–1979; керівник авторського колективу доцент Л. В. Венєвцева (1930–2004)), участь у підготовці матеріалів до Загальнослов'янського лінгвістичного та Лексичного атласу української мови. Загальна проблема науково-дослідної роботи кафедри: «Аналіз системи рівнів української мови XVII–ХXІ ст.» У межах цієї проблеми ведуться дослідження з історичної та порівняльної лексикології, фразеології, термінознавства, словотвору, мови художньої літератури та фольклору, мовної картини світу, діалектології, історії літературної мови та історії мовознавства. Значну увагу вчені кафедри приділяють питанням методики навчання української мови в середній і вищій школі. Професор А. О. Свашенко (1937–2006) є автором та співавтором багатьох підручників і навчальних посібників для початкової школи. На кафедрі було створено один із перших самовчителів української мови на російськомовній основі (проф. В. С. Калашник, проф. А. О. Свашенко). Посібник витримав три видання (1990–1993 рр.) і є популярним досі. За останні роки члени кафедри створили чимало словників. Лексикографічні праці останнього часу вийшли за редакцією таких науковців кафедри, як проф. В. С. Калашник, проф. І. В. Муромцев, проф. А. О. Свашенко, проф. Л. Г. Савченко. Кафедра виступила ініціатором і була організатором багатьох наукових форумів, зокрема міжнародних наукових конференцій до 90-річчя та 100-річчя Юрія Шевельова, 100-річчя від дня народження Миколи Наконечного, 170-річчя від дня народження Олександра Потебні. На кафедрі діє аспірантура та докторантура. Помітно збільшилася останнім часом кількість захищених дисертацій.

Провідні науковці кафедри мають творчі контакти з українознавчими центрами за кордоном, беруть участь у наукових конференціях за межами України (Білорусь, Литва, Польща, Росія, США, Чехія).