Історії стародавнього світу та середніх віків >> ХНУ імені В. Н. Каразіна

Історії стародавнього світу та середніх віків

Власний сайт: http://antiquity.karazin.ua/

Історія

Кафедра історії стародавнього світу і середніх віків була заснована у 1978 р. внаслідок злиття у один науково-педагогічний колектив істориків стародавнього світу, які працювали до цього у складі кафедри стародавньої історії та археології, та істориків середньовіччя, які працювали у складі кафедри історіографії, джерелознавства і середніх віків. У цей час на кафедрі працювали: д.і.н. В. І. Кадєєв — зав. кафедрою, к.і.н., доц. Ю. О. Голубкін, к.і.н., доц. Л. П. Калуцька, к.і.н., доц. В. О. Латишева, к.і.н. доц. Г. В. Фрізман, ст. викл. В. Ф. Мещеряков, к.і.н., доц. А. І. Митряєв. Лаборантами кафедри за її заснування були Є. В. Лєкарь і О. П. Ганжа (Яновська) — випускниці історичного факультету.

У 1980-ті рр., замість доц. Г. В. Фрізмана, котрий вийшов на пенсію, і померлої Л. П. Калуцької на кафедру прийшли І. П. Сергєєв і С. Б. Сорочан, а у 1988 р. — С. В. Д’ячков. У 1992 р., після виходу на пенсію А. І. Митряєва, викладачем кафедри став О. П. Мартем’янов, а у 1994 р. — випускниця аспірантури О. А. Ручинська. Старшими лаборантами кафедри працювали Л. П. Сальтєвська, випускниця історичного факультету, і Л. І. Котова, яка закінчила Харківський інститут культури.

В 2000 р. доц. С. В. Д’ячков, у зв’язку з призначенням на посаду директора університетського ліцею, перейшов на кафедрі 0,5 ставки, і на кафедру було прийнято аспіранта К. Ю. Бардолу. У 2002 р., після смерті В. Ф. Мещерякова, який працював на кафедрі з неповним навантаженням (оскільки одночасно обіймав посаду проректора університету), викладачем кафедри став випускник і пошукач кафедри С. Д. Литовченко. З 2009 р. сумісником на кафедрі працює А. М. Домановський, а з 2010 р. — А. М. Токарев, який суміщав посаду викладача кафедри з посадою старшого лаборанта, , а з 2011 р. був обраний на посаду старшого викладача кафедри. Старшим лаборантом кафедри тоді ж стала І. О. Книш.

На кафедрі захищені 22 кандидатських дисертації; докторська дисертація з історії Візантії (С. Б. Сорочан) і докторська дисертація з історії Стародавнього Риму (І. П. Сергєєв).

Напрями діяльності

Викладачі кафедри викладають загальні курси історії Стародавнього Сходу, історії Стародавньої Греції та Стародавнього Риму, історії середніх віків, історії середньовічного Сходу, а також низку спеціальних курсів, а саме: «Історія античної культури», «Історія культури середньовічної Європи», «Повсякденне життя у античному світі», «Історія культури античних міст Північного Причорномор’я», «Джерелознавство історії античності», «Джерелознавство історії середніх віків», «Історіографія історії античності», «Історіографія історії середніх віків», «Релігійні течії пізньої античності. Гностицизм», «Антична археологія», «Давньогрецька мова», «Латинська мова», «Історія культури Стародавнього Сходу», «Історія письма і книжкової справи у середні віки», «Основи і методика наукової роботи історика-медієвіста», «Історія і археологія середньовічного Херсонеса», «Вступ до біблеїстики», «Методика викладання історії стародавнього світу і середніх віків у загальноосвітній школі», «Основи науково-дослідницької праці медієвіста», «Візантія: історія, побут, менталітет» та ін.

Наукова діяльність викладчів, аспірантів і пошукачів кафедри зосереджена на дослідженні історії та археології Середземномор’я і Причорномор’я античної і середньовічної доби, а також економіки, суспільних рухів та ідеології у європейських країнах в період переходу від феодалізму до капіталізму.

Досягнення

Результатом дослідження зазначеної проблематики стало видання низки монографій: «Херсонес Таврический в первых веках нашей эры» (В. І. Кадєєв); «Экономические связи античных городов Северного Причерноморья в I в. до н. э. — V в. н. э.» (В. І. Кадєєв, С. Б. Сорочан); «Херсонес Таврический. Быт и культура» (В. І. Кадєєв); «Время молчания прошло» (автор Генріх Фаусель, перекладач Ю. О. Голубкін); «Византия IV — IХ веков. Этюды рынка» (перше видання — 1998 р., друге, випр. и доп. — 2001 р.) (С. Б. Сорочан); «Римская империя в ІІІ веке н. э.» (І. П. Сергєєв); «Жизнь и гибель Херсонеса» (С. Б. Сорочан, В. М. Зубар, Л. В. Марченко) (видання 2000, 2001, 2006 рр.); «Болгарские дневники» (В. І. Кадєєв); «История и археология Причерноморья» (В.І. Кадєєв); «Мартин Лютер. Жить и возвещать дела Господни» (Ю. О. Голубкін); «Херсонес-Херсон-Корсунь» (С. Б. Сорочан, В. М. Зубар, Л. В. Марченко); «Херсонес Таврический в середине I в. до н. э. — VI в н. э.» (колектив авторів, кафедру представляє С. Б. Сорочан); «У истоков христианства в Юго-Западной Таврике: эпоха и вера» (В. М. Зубар, С. Б. Сорочан); "Классики теологии / Эпоха Реформации и Контрреформации«(німецьке видання підготували Генріх Фріс и Георг Кречмар, відповідальний редактор і перекладач російськомовного видання Ю. О. Голубкін); «Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина Х вв.)» (С. Б. Сорочан); «Исследования о Мартине Лютере: Статьи и воспоминания» (Ю. О. Голубкін); «Маслины — античное поселение в Северо-Западном Крыму: Статьи и воспоминания» (В. О. Латишева); «Византия. Парадигмы быта, сознания и культуры» (С. Б. Сорочан); «Становление официальной идеологии принципата императора Августа» (А. М. Токарев); «Історія Візантії. Вступ до візантиністики» (колектив авторів, кафедру представляють С. Б. Сорочан та А. М. Домановський); «Жития епископов Херсонских в контексте истории Херсонеса Таврического» (колектив авторів, кафедру представляє С. Б. Сорочан). Опубліковано понад 600 статей в українських і зарубіжних наукових журналах і збірниках.

З 2011 р. кафедра видає науковий щорічник з візантиністики «Нартекс» (головний редактор — С. Б. Сорочан, заступник головного редактора — А. М. Домановський).

З 2007 р. кафедра веде науковий блог «Василевс. Українська візантиністика» (головний редактор А. М. Домановський). Кафедра організувала дослідження кількох археологічних експедицій. Перша з 1963 до 1984 рр. під кервіництвом В. І. Кадєєва, а потім з 1987 до 1990 рр — С. Б. Сорочана, а з 1991 р. і до сьогодні С. В. Д’ячкова здійснювала розкопки Херсонеса Таврійського, а останніми роками — генуезької фортеці Чембало. Північно-Кримська археологічна експедиція під керівництвом В. О. Латишевої до 1987 р. досліджувала кілька античних поселень, що входили до складу Херсонеської держави біля її північних кордонів на північно-західному узбережжі Криму. Археологічна експедиція «Цитадель» з 1996-х р. здійснює під керівництвом С. Б. Сорочана (з 2009 р. — А. М. Домановського) дослідження цитаделі Херсонеса Таврійського.

Партнери

Вітчизняні:

1. Інститут археології національної академії наук України

2. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет

3. Львівський національний університет імені Івана Франка, історичний факультет, кафедра історії середніх віків та візантиністики

4. Український католицький університет

5. Одеський національний університет імені І. І. Мечнікова, кафедра історії стародавнього світу та середніх віків

6. Харківське міське товариство греків «Геліос»

7. Дрогобицький державний педагогічний університет, історичний факультет

8. Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, історичний факультет

Іноземні:

1. Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu, Інститут європейської культури (Гнезно, Польща)

2. Софийски университет «Св. Климент Охридски», кафедра історії стародавнього світу, фракології та середньовічної історії (Софія, Болгарія)

3. Великотърновски университет «Св. Кирил и Методий», кафедра стародавньої та середньовічної історії (Велико Тирново, Болгарія)

4. Centre national de la recherche scientifique (Бордо, Франція)

5. Белару скі дзяржа ны ніверсітэ т, історичний факультет (Мінськ, Білорусь)

6. College de France, Byzantine Library (Париж, Франція)

7. Leventic foundation (Кіпр)