Фізичної географії і картографії

Власний сайт: http://physgeo.univer.kharkov.ua

Абітурієнту

Кафедра здійснює підготовку бакалаврів, магістрів та спеціалістів за спеціальністю «Географія». Магістри і спеціалісти мають можливість отримати фахову підготовку за спеціалізаціями: «Кадастр і моніторинг земель», «Краєзнавство і туризм», «Географічна картографія», «Фізична географія та геоекологія», «Фізична географія і гідрометеорологія», «Менеджмент освіти», а також діє аспірантура зі спеціальності «Географічна картографія» та «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів».

Термін навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра складає 4 роки. На базі підготовки бакалавра географії проводиться підготовка магістрів та спеціалістів з географії (термін навчання — 1 рік).

Випускники кафедри працюють викладачами в загальноосвітніх, вищих та позашкільних навчальних закладах, керівниками середньої ланки освіти, спеціалістами у географічних, гідрометеорологічних, екологічних і природоохоронних установах та підприємствах, у науково-дослідних інститутах, державних і приватних установах та підприємствах картографо-геодезичного, земельно-кадастрового, туристичного і краєзнавчого профілів, у державних органах влади.

Завідує кафедрою доктор географічних наук, професор Віліна Анатоліївна Пересадько.

Історія кафедри

Кафедра бере свої витоки від кафедри статистики і географії Держави Російської, організованої в Харківському імператорському університеті відповідно до його першого статуту 1804 року, і є найстарішою географічною кафедрою, що була створена на теренах України.

Засновник Харківського університету В. Н.Каразін був видатним географом. Вперше в Україні на початку XIX ст. він став проводити систематичні метеорологічні спостереження.

У 30-50-х роках XIX ст. істотний внесок у вивчення природи Європи, Азії, Африки вніс наш земляк та вихованець Харківського університету Єгор Петрович Ковалевський. З його ім'ям пов'язані геологічні та географічні дослідження Чорногори, Карпат, Балкан, Сибіру, Середньої Азії, Уралу, Кашміру, Афганістану, Монголії, Манчжурії та Син-Цзяна. Особливо великий внесок зроблено науковцем у дослідження Африки. Ним було ліквідовано велику білу пляму на карті східного Судану та Ефіопії.

До плеяди великих географів кінця XIX–початку XX ст. належить учень В. В. Докучаєва, професор Харківського університету Андрій Миколайович Краснов, якого його друг академік В. І. Вернадський назвав одним з найбільш оригінальних шукачів географічного синтезу. Продовжував кліматологічні та агрокліматичні дослідження у Харківському університеті професор Георгій Петрович Дубинський. Перші його роботи були присвячені клімату Західного Сибіру. Результатом багаторічних досліджень Г. П. Дубинського та його співробітників стала розробка нових ефективних засобів боротьби з посухою в південних та східних степових районах України. Обґрунтовано умови та норми застосування штучного зрошення для провідних сільськогосподарських культур з врахуванням місцевих географічних умов. Його колега доцент А. Д. Бабич на прикладі лісового оазису «Асканія-Нова» доводить перспективність лісомеліоративних робіт у справі оптимізації природи півдня України.

З початку 70-х років надобули розвитку прикладні напрями ландшафтознавства для потреб меліоративної, рекреаційної географії та для здійснення заходів з охорони природи (Г.П. Дубинський, Ю.Ф. Кобченко та інші). Починаючи з 1976 року усі кафедри факультету об'єднали свої зусилля для розробки одної комплексної теми — «Умови раціонального природокористування та охорони природи на півдні Європейської частини СРСР».

У 80-ті роки XX ст. на кафедрі фізичної географії і картографії проводилися дослідження в галузі регіонального і локального, покомпонентного, проблемного та комплексного видів еколого-природоохоронного картографування; географо-екологічних аспектів охорони довкілля України, зокрема розроблялися та обґрунтовувалися рекомендації щодо оздоровлення річок України, досліджувався мікроклімат меліорованих територій з метою обґрунтування за теплобалансовим методом режимів зрошення сільськогосподарських культур та оцінки впливу метеоумов на врожай. Успішно виконувалися дослідження із земельно-кадастрового картографування, системного регіонального еколого-природоохоронного картографування на прикладі Харківської області, гідрометеорологічного забезпечення зрошувального землеробства в природних зонах України і, зокрема, на найбільших зрошувальних системах, таких як Каховська, Інгулецька та інші. За цей час ученими кафедри видано багато публікацій. Серед найбільш вагомих є тритомний науково-дослідницький посібник з атласного природоохоронного картографування, виданий у 1986–1988 роках загальним обсягом 115 друкованих аркушів; експеримен-тальнахерія із п'яти стінних еколого-природоохоронних карт м. Харкова і Харківської області, шкільно-краєзнавчий атлас Харківської області в україномовному та російськомовному варіантах тощо.

В 1989 році кафедра отримала статус випускаючої, а разом з тим і нову назву — «кафедра фізичної географії та картографії». З березня 1989 року по лютий 2007 року нею завідував Іван Юрійович Левицький, академік Академії педагогічних і соціальних наук, Російської академії природничих наук та Української екологічної академії наук, доктор географічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, заслужений професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, почесний член Українського географічного товариства. З лютого 2007 році кафедру очолює Віліна Анатоліївна Пересадько, доктор географічних наук, професор. Вона є автором понад 200 наукових праць, визнаним в Україні та за її межами фахівцем у галузі еколого-природоохоронного картографування.

Кадровий склад

Фахову підготовку здійснюють 2 доктори наук, 3 професори, 9 кандидатів наук, доцентів, провідні фахівці-географи і спеціалісти в галузі освіти, менеджменту, туризму, геодезії і землевпорядкування.

Навчальний процес

Студенти вивчають гуманітарні та соціально-економічні дисципліни: «Іноземна мова» (англійська, французька, німецька), «Правознавство», «Економічна теорія», «Соціологія», «Психологія» та інші; фундаментальні загальнонаукові дисципліни: «Інформатика з основами геоінформатики», «Хімія з основами геохімії» тощо; професійно орієнтовані дисципліни: «Землезнавство», «Екологія», «Гідрологія», «Картографія», «Дистанційне зондування Землі», «Природокористування і охорона природи», «Географічні інформаційні системи», «Методика викладання географії» та інші.

Кафедра забезпечує викладання фахово орієнтованих спецкурсів: «Геоінформаційні технології», «Географічне прогнозування», «Основи економічних знань», «Музеєзнавство», «Географічне краєзнавство і туризм», «Туристсько-рекреаційні ресурси», «Географія міжнародного і національного туризму», «Менеджмент і економіка природокористування», «Ландшафтна екологія», «Кадастр», «Моніторинг і оцінка земель», «Педагогічний менеджмент», «Моніторинг і експертиза в освіті», «Управління». Кафедра забезпечує викладання природничо-наукових (фундаментальних) дисциплін: «Фізична географія України», «Фізична географія материків і океанів», «Загальна гідрологія», «Основи океанології», «Метеорологія та кліматологія», «Ландшафтознавство», «Топографія», «Картографія», «Теорія і методологія географічної науки», «Дистанційне зондування Землі» та інші. Серед фахових спецкурсів — «Географічні інформаційні системи», «Рекреаційна географія», «Основи економічних знань», «Екологічна оцінка природних ресурсів», «Географія міжнародного та національного туризму», «Географічний аспект кадастру і моніторингу земель» та багато інших.

Студенти 1курсу проходять навчальну практику на навчально-науковій географічній базі «Гайдари» у мальовничій місцевості на березі р. Сіверський Донець; студенти 2-го курсу — у містах України, Карпатах і Криму, а також за кордоном, зокрема у Молдові та Білорусі. Виробничі практики 3–4 курсів проводяться у провідних науково-дослідних, виробничих та освітянських установах та організаціях м. Києва (в Інституті географії НАН України, Українському науково-дослідному гідрометеорологічному інституті, Інституті педагогіки АПН України, ЗАТ «Інститут передових технологій») і м. Харкова (Харківський центр з гідрометеорології, ДНВП «Східгеоінформ», Харківська обласна станція юних туристів, обласні управління освіти і науки, культури і туризму, охорони навколишнього природного середовища). На 2 і 3 курсах надається можливість проходження навчального стажування у Туреччині. Студенти 2 та 3 курсів мають змогу проходити навчання у туристичній компанії “Tez tour” у Туреччині (м. Анталія) і стажуватися у якості трансферменів. Студенти 5 курсу проходять практику у вищих навчальних закладах.

У складі кафедри функціонують навчальні лабораторії (фізичної географії, геоекології та методики викладання географічних дисциплін імені професора Г.П. Дубинського; топографії, картографії та геоінформаційних технологій; геотехнологій і природокористування), науково-методичний центр безперервної географічної освіти, навчально-наукова географічна база «Гайдари», чотири фахові бібліотеки.

Усі студенти кафедри ведуть роботу в наукових творчих студентських об’єднаннях, результати якої є джерелом для підготовки дипломних робіт, наукових статей, а також публікацій посібників, довідників, карт, атласів.

Студенти кафедри постійно беруть участь у наукових студентських форумах у Дніпропетровську, Києві, Кишиневі, Мінську, Могильові, Москві тощо. Щороку на кафедрі проводяться міжнародні конференції з географії і картографії: у квітні — студентів та аспірантів, у вересні — провідних науковців і методистів географії України і зарубіжжя.

Наукова робота

Наукові дослідження з географії розпочалися відразу після відкриття у Харківському університеті кафедри статистики і географії держави Російської. Вони посилились зі створенням на історико-філологічному факультеті кафедри географії та етнографії (1884 рік), особливо, коли кафедру очолив А. М. Краснов (1889 рік), за пропозицією якого її було переведено на фізико-математичний факультет як кафедру фізичної географії та антропології.

Ученими кафедри видано десятки монографій і підручників, сотні наукових статей і нарисів, практичних настанов, науково-популярних книжок і брошур; результати досліджень регулярно подавались на міжнародних і всеукраїнських з'їздах, конференціях, симпозіумах, науково-методичних семінарах.

Для наукової діяльності викладачів кафедри фізичної географії та картографії характерними є такі особливості: практична спрямованість досліджень, що проводяться, перш за все, на географічне вивчення рідного краю, сприяння розвитку його економіки й освіти та раціональне використання природних ресурсів, активне залучення студентів до участі у наукових дослідженнях, публікація наукових праць у співавторстві зі студентами, багато з яких пізніше захистили кандидатські дисертації та поповнили педагогічний склад географічних кафедр.

При кафедрі функціонує аспірантура працюють науково-дослідні лабораторії комплексного тематичного картографування та гідрометеорологічно-меліоративного моніторінгу, відбувається наукове стажування викладачів вищих навчальних закладів України та інших країн СНД.

Наукові дослідження на кафедрі розвиваються у таких актуальних напрямках:

  • наукові основи картографічного забезпечення процесів модернізації освіти на всіх рівнях управління;
  • наукові основи меліоративної агрометеорології;
  • наукові основи формування знань у системі безперервної географічної освіти;
  • технології контролю навчальних досягнень учнів з географії;
  • оцінка якості поверхневих вод басейну Сіверського Дінця (в межах Харківської області);
  • формування фітопогодних комплексів в умовах функціонування природних агромеліоративних систем;
  • регіональне еколого-природоохоронне картографування;
  • наукові основи системного туристично-рекреаційного картографування регіонів України.