Фізіології та біохімії рослин і мікроорганізмів

Власний сайт: http://www-plantphysiol-bio.univer.kharkov.ua/

Історія

Кафедра фізіології рослин заснована в 1889 році Володимиром Івановичем Палладіним, який створив школу фізіологів рослин. В.І. Палладіна 1914 року було обрано дійсним членом Імператорської Академії наук. З 1897 по 1903 рік кафедрою завідував професор В. А. Ротерт. До його учнів належить член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР В. К. Залесський, який очолював кафедру протягом 1903–1936 років. В 1936–1948 роки завідувачем кафедри була учениця В. К. Залесського Є. О. Шаталова-Залесська. З 1949 по 1974 рік кафедру очолював професор Г. К. Самохвалов, який започаткував еколого-фізіологічні дослідження ролі факторів зовнішнього середовища у рості й розвитку рослин. Послідовник В. К. Залесського професор Г. І. Семененко понад 14 років був деканом біологічного факультету (1948–1962). Дослідження професора Г. І. Семененка з обміну нуклеїнових кислот у рослин на той час були першими в Україні і дістали широке визнання за кордоном. З 1964 року кафедра отримала назву «кафедра фізіології та біохімії рослин». Протягом 1975–1993 років кафедрою завідував послідовник Є. О. Шаталової-Залесської та Г. І. Семененка, професор М. Д. Тимашов. У 80-і роки він заснував нову тематику досліджень кафедри — стресові та адаптаційні механізми у рослинах. В 1998 році йому присвоєно звання почесного професора Харківського національного університету. З 1993 року кафедрою завідує доктор біологічних наук В. В. Жмурко.

Абітурієнту

Кафедра готує бакалаврів та магістрів біології за двома спеціалізаціями: «Фізіологія та біохімія рослин» і «Мікробіологія та вірусологія» за очною та заочною формою навчання.

Випускники кафедри викладають біологічні дисципліни в середніх та вищих навчальних закладах І–ІV рівнів акредитації, працюють науковими співробітниками в науково-дослідних установах біологічного, медичного, фармацевтичного та сільськогосподарського профілів, а також в установах охорони здоров’я — клінічних, біохімічних чи бактеріологічних лабораторіях.

На кафедрі діє аспірантура. Щороку на кафедрі навчається 2–3 аспіранти та кілька здобувачів.

Наука

Основні наукові напрями: закономірності фізіолого-генетичної регуляції розвитку рослин, фізіолого-генетичні закономірності морфогенезу у культурі рослинних клітин і тканин in vitro, детермінація фізіолого-біохімічних механізмів взаємодії рослина-мікрорганізм. Крім того, на кафедрі продовжуються дослідження фізіолого-біохімічних механізмів адаптації рослин до несприятливих чинників довкілля і закономірностей формування видової структури мікобіоти лісових ґрунтів.

Щороку співробітники кафедри публікують понад 30 статей у фахових виданнях, зокрема за кордоном, видають навчальні посібники для вищих навчальних закладів з грифом МОН та навчально-методичні посібники для вищої школи, беруть активну участь у міжнародних конференціях. Кафедра була організатором ряду конференцій та круглих столів, зокрема Міжнародної конференції «Регуляція росту та розвитку рослин: фізіолого-біохімічні та генетичні аспекти», в якій взяли участь більш ніж 130 вчених. Щорічно в осінньо-зимовий період кафедра в рамках СНТ та наукового семінару кафедра проводить «Палладинські дні», на яких доповідають як співробітники кафедри, запрошені вчені з різних НДІ Харкова та України, так і студенти.

Кадри

До професорсько-викладацького складу кафедри належать10 співробітників, серед них — 1 доктор наук та 4 кандидати наук.




Навчальний процес

Викладачі кафедри читають нормативні курси для студентів 1–3 курсів біологічного факультету — «Анатомія рослин», «Фізіологія і біохімія рослин» і «Мікробіологія», а також нормативний курс «Мікробіологія» для студентів філософського факультету спеціальності «Валеологія» і для студентів радіофізичного факультету спеціальності «Біофізика».

Спеціальні курси для бакалаврів спеціалізації «Фізіологія та біохімія рослин»: «Біохімія рослин і мікроорганізмів (вуглеводи, білки, ліпіди)», «Внутрішньоклітинні сигнальні системи рослин», «Екофізіологія рослин», «Мінеральне живлення рослин», «Сучасні проблеми і напрямки фізіології рослин», «Основи наукових досліджень», «Фотосинтез», «Фітогормони», «Фізіологія цвітіння», «Промислова мікробіологія». Спецпрактикуми: «Фізіологія та біохімія рослин», «Методи культури in vitro клітин, тканин та органів вищих рослин», «Техніка мікробіологічних досліджень».

Для спеціалізації «Мікробіологія та вірусологія»: «Промислова мікробіологія», «Внутрішньоклітинні сигнальні системи», «Мінеральне живлення рослин з основами грунтової мікробіології», «Мікробний синтез», «Екологія мікроорганізмів та вірусів», «Основи наукових досліджень», «Біохімія рослин та мікроорганізмів», «Метаболізм мікроорганізмів», «Сучасні проблеми мікробіології», «Біологія і систематика окремих груп бактерій». В межах спецпрактикумів розглядаються питання культивування та ідентифікації мікроорганізмів, сучасні методи досліджень мікроорганізмів, методи санітарної, клінічної, грунтової та водної мікробіології, а також методи культури клітин та тканин рослин in vitro.

Спецкурси для магістрів обох спеціалізацій: «Використання комп'ютерної техніки в наукових дослідженнях», «Методика викладання фізіології та біохімії рослин та мікробіології у вищих навчальних закладах», «Генна інженерія та біотехнологія рослин», «Антибіотики», «Контроль якості рослинної сировини», «Охорона праці в галузі». Спецпрактикум: «Сучасні молекулярно-біологічні методи».

Спецкурси для спеціалізації «Фізіологія та біохімія рослин»: «Речовини вторинного походження», «Біологічна фіксація азоту», «Прикладна біохімія рослин і мікроорганізмів», «Фізіологія трансгенних рослин та біобезпека», «Біологічні основи генної інженерії мікроорганізмів», «Фізіологія стійкості», «Системність фізіологічних функцій рослин», «Методологія та організація фізіолого-біохімічних досліджень рослин».

Спецкурси для спеціалізації «Мікробіологія та вірусологія»: «Біологічна фіксація азоту», «Наукова документація і стандарти у мікробіології», «Біологічні основи генної інженерії мікроорганізмів», «Генетика бактерій і вірусів», «Віруси рослин», «Методологія та організація мікробіологічних досліджень».